Перші враження від мовних курсів в Heidelberg.
Минуло майже два тижні від того моменту, як я приїхав на курси. Хочу поділитися враженнями, досвідом і знаннями. Сподіваюсь у майбутньому це комусь допоможе.
Отже, я приїхав 27.07.2015 (неділя) за чверть до десятої. Тут виникла перша проблема, бо нікого в офісі не було. В емайлі було написано, що вони працюють до 22:00, і навіть до півночі в крайніх випадках. Добре, що я зберіг всі адреси і всі номери телефонів, що і рекомендую всім робити. Я не уважно прочитав того листа, бо мені треба було за годину до заїзду передзвонити їм. Тому я зустрів закриті двері. Але після дзвінка через 20 хв. приїхав чоловік, і я підписав необхідні папери. Школа забезпечує транспортом до гуртожитку, сумки вночі по місту ніхто не буде носити. У мене чудовий гуртожиток Haus am Ritter, знаходиться в старому місті на головній вулиці (найдовша пішохідна вулиця Європи). Я отримав простору кімнату з балконом, сучасну кухню, ванну кімнату, посудомийку, пральну машину, сушарку, мультиварку, вафельницю і купу всякого іншого приладдя. Тільки треба мати свій рушник. Все дуже гарно. В понеділок в школі бардак, бо приїжджає багато студентів, всіх треба оформити. Тому рекомендую прийти о 8:20, спокійно скласти тест, отримати книги і розпочати навчання. Тест - на граматику, від найлегшого до найскладнішого. Можна його пройти он-лайн, я не пробував, але так вранці можна зекономити час. Книги в офісі можна або купити, або орендувати. Я свої орендував за €38 (€ 30 повернули потім), бо у мене був рівень А1-завершення, і цими книжками я користувався тільки тиждень (писати в них не можна). Такого постійного поняття як група тут немає. Кожен тиждень хтось від'їжджає, хтось приїжджає, хтось змінює групу. До цього всі звикли, тому одразу починайте вчитись і знайомитись. Німецьку тут викладають німецькою. Трохи дивно, але маючи базовий рівень знань можна зрозуміти, про що йде мова. Через тиждень то взагалі не проблема. Англійська мені була конче потрібна, ось без неї я не знаю, що б робив. Якщо ти німецькою не володієш, то почнуть говорити англійською. Вона також неофіційна мова спілкування на перерві між студентами. На домашнє завдання я витрачав максимум півгодини, але це вже індивідуальна річ.
Розкажу трохи про місто. Якщо коротко, то це просто казка. В такому старовинному і мальовничому місті я ще не жив. Нещодавно знайшов список міст, куди обов'язково треба з'їздити в Німеччині, Heidelberg - тут як тут. Під час Другої світової війни це місто не зазнало руйнувань, тому тут все таке ж, як і було завжди. Словами красу не передати, тому приїжджайте і дивіться своїми очима, воно того варте. В старому місті дуже багато різноманітних кафе, ресторанів, бутиків і т.д.. Продуктові магазини ближче до Bismarckplatz. Я ходив в Penny, Lidl і Kaufland. Останній розташований досить далеко, (Kurfürsten-Anlage 61) але в ньому є все, від побутової хімії до молока. Один момент: всі, просто всі магазини не працюють в неділю. Я забув купити мінеральну воду в суботу, в неділю кипятив чайник, щоб попити (пляшки від води не викидайте, є спеціальні машини, де здаєш їх і отримуєш на касі знижку).
До школи від гуртожитку мені треба було йти пішки 1.2 км. Але не протримавшись і тижня, я не зміг, і купив собі велосипед. Тим паче тут все зроблено для велосипедистів. Побігавши по місту я знайшов єдине нормальне місце, де продають б/у велосипеди. Ось адреса: Bergheimer str. 101. Зберігайте квитанцію, по ній можна повернути потім велосипед за півціни. Ціни від €120 до €300. І обов'язково придбайте замок, Європа Європою, а безпека понад усе. Отримавши залізного коня, я в перші же вихідні поїхав вивчати місцевість. Вирішив поїхати в Манхайм. Велодоріжки були майже скрізь, 22 км я проїхав за годину з лишком. Місто непогане, в сонячну погоду підніміться на оглядову башню. Але це, напевно, і все, що було цікаве. Місто було значно зруйноване, багато церков, а так нічого особливого. А ось наступний день я поїхав в протилежну сторону – по долині річки Неккар. Знову ж таки велодоріжки є скрізь, і якщо їхати на велосипеді відкриваються чудові краєвиди (на машині таке не побачиш). По дорозі зустрічаються невеликі села, де можна чудово поїсти і перепочити. Я поїхав в тому напрямку заради замків, але до того ще просто отримав задоволення від подорожі. Назад повернувся поїздом (з велосипедом!). Коштувало €6,40 (велосипед безкоштовно) від Eberbach до Heidelberg. Квиток купив в терміналі, є англійська, все просто і зручно.
І ще, наостанок, про навчання. Вивчати мову в середовищі зовсім інша справа, ніж просто вчити правила. Намагайтеся спілкуватись, спочатку просто вітання, потім прості конструкції. Змініть мову на телефоні і комп'ютері, дивіться фільми, читайте журнали, газети німецькою. Прогрес відчуєте одразу. А для тих, хто ще вирішує їхати чи ні – однозначно так. Це неймовірне розширення кругозору і принципово нове життя...
Висловлюю щиру подяку компанії Karandash і окремо Марині за допомогу у створенні цієї казки!
Дати поїздки: 27.07.2015
